Минає десять років, як відійшов у вічність видатний український учений і педагог, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії наук вищої школи України, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, лауреат премії ім. І. Франка Яким Прохорович Запаско.
З понад 200 наукових праць значна частина його творчого доробку була надрукована саме у нашому видавництві. Це насамперед такі фундаментальні дослідження, як “Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні” у трьох випусках (1981–1984, співавт. Я. Ісаєвич) та “Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга” (1995) – видань, які принесли вченому славу найкращого знавця історії друкарства України.
Яким Запаско простежив понад вісімсотлітній шлях розвитку книжкового мистецтва в Україні до кінця ХVIII сторіччя – це справа усього його життя. Вчений дослідив фонди найбільших книгозбірень України, Росії, побував у монастирських бібліотеках Європи, вивчав матеріали у Північній Італії та у Паризькій бібліотеці. Він зібрав, ідентифікував та дослідив багатющу духовну спадщину українського народу. Переконливо довів, що не один з національних скарбів незаслужено забуті, а часто – пограбовано й привласнено представниками інших держав. У виданні “Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга” ним описано 128 манускриптів.
Яким Запаско вперше розглянув як єдине явище національне орнаментальне мистецтво та художнє оформлення книги. Досліджуючи українське народне мистецтво, Яким Прохорович глибоко вивчив їх національні особливості, і тому його визначальні твердження, наукове обгрунтування, погодження з висновками чи спростування свідомо чи несвідомо хибних думок інших дослідників – переконливо доказові.
Доктор мистецтвознавства Олександр Федорук зазначив: “Якщо в науці є місце для подвигу, то його в наші дні здійснив відомий львівський учений Яким Прохорович Запаско”.
