Валерія О’Коннор-Вілінська (1867-1930) – письменниця і активна громадська діячка (член Центральної Ради) народилася у Кремензькому повіті, з 1919 р. – на еміграції у Відні, а згодом у Чехословаччині. У співпраці з О. Олесем і Л. Старицькою-Черняхівською написала п’єси „Сніговий баль” та „Візит” (1910), авторка імпресіоністичних драм „Інститутка” (1911), „Сторінка минулого” (1912), новели „Скарб” (1924), спогадів „Лисенки й Старицькі” (опубліковані після смерті письменниці в 1936 р.), дитячих п’єс, перекладала твори французьких класиків. Друкувалася у часописах „Сяйво”, „Львівський науковий вісник”, „Нова Україна” та ін.
